Творчість  – продуктивна  форма активності й самостійності людини. Її результатом є наукові відкриття, винаходи, створення нових музичних, художніх творів, розв’язування нових завдань у праці лікаря, вчителя, художника, інженера тощо. Творчість – психологічно складний процес. У центрі його – уява, навколо неї задіяні інші психічні процеси: увага, пам’ять, мислення, які виявляються в тих знаннях, що є в людини. Уява доповнюється здібностями і вміннями, процес творчості може відбуватися лише за умови відповідного емоційного тла.

Формування й розвиток творчих здібностей учнів виступають сьогодні однією з актуальних проблем української системи освіти. Процесом розвитку творчих здібностей дітей треба управляти. Мотивація відіграє велику роль в успішності навчання фізики.

Великий німецький фізик Альберт Ейнштейн наголошував: «Правильно навчає той, хто навчає цікаво». На сучасному етапі розвитку освіти ця його теза залишається дуже актуальною. Адже, якщо учню не цікаво вивчати предмет, результату, якого очікує вчитель від навчання, ніколи не буде. Перед кожним педагогом сьогодні постає проблема «Як зацікавити учня? Яку форму навчання краще використати для цього? Як її правильно організувати?»  Що може бути стимулом до певного виду діяльності? Найбільш значимим внутрішнім стимулом, що є найбільш діючим і ефективним, є прагнення до пізнання нового, засноване винятково на інтересі до предмета пізнання. Щоб мислення почало працювати, людину необхідно чимось вразити, здивувати, викликати розгубленість. Відповідно до психологічної формули «інтерес - стимул - реакція на стимул - мотив дії - сама «дія», позбавивши дитини стимулу, важко очікувати від нього успішного рішення навчальних завдань. Саме стимул визначає той або інший тип мотивації. Внутрішня мотивація є важливою умовою успішного навчання.